здержувати

здержувати
-ую, -уєш, недок., зде́ржати, -жу, -жиш, док., перех., розм.
1) Зупиняти на ходу кого-, що-небудь, затримувати, уповільнювати чий-небудь рух і т. ін. || Утримувати від яких-небудь дій, вчинків. Здержувати язика.
2) Не давати чому-небудь виявлятися повною мірою, приглушувати що-небудь у собі.
3) також без додатка. Протистояти натискові кого-, чого-небудь. || із запереченням не. Здержувати атаку.
4) Бути в силі тримати яку-небудь вагу, утримувати що-небудь на (у) собі. Здержати слово.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "здержувати" в других словарях:

  • здержувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • здержати — див. здержувати …   Український тлумачний словник

  • здержуваний — а, е, розм. Дієприкм. пас. теп. ч. до здержувати …   Український тлумачний словник

  • здержування — я, с. Дія за знач. здержувати і здержуватися …   Український тлумачний словник

  • здержуватися — уюся, уєшся, недок., зде/ржатися, жуся, жишся, док., розм. 1) Утримуватися, триматися на (в) чому небудь. 2) Стримувати себе від вияву яких небудь почуттів, від здійснення якихось намірів. 3) тільки недок. Пас. до здержувати …   Український тлумачний словник

  • придержувати — ую, уєш, недок., приде/ржати, жу, жиш, док., перех. 1) Беручись руками за кого , що небудь, не давати рухатися, падати і т. ін.; притримувати. || Здержувати або зупиняти рух кого небудь. || Уповільнювати (звичайно ходу). || Жестом спиняти,… …   Український тлумачний словник

  • еруптивний — Еруптивний: бурхливий, вибуховий [25] несподіваний, безладний [XVIII] Тільки високий артистичний такт наказує йому здержувати пориви свого індивідуального чуття, не виявляти їх безпосередньо, в безладній, еруптивній, розчіхраній формі; але поет в …   Толковый украинский словарь


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»